«8 ohm compatible» — це не «8 Ом»: Wharfedale Diamond 12.1 на Marantz PM6007
Wharfedale не заявляє номінального імпедансу взагалі — лише мінімум 4.0 Ω. Це рівно межа Marantz у 4 Ω: безпечно, але без запасу. 45 Вт дають 98.5 дБ із 2 м.
Калькулятор сигнального тракту
Оберіть обладнання та параметри — підсилення, імпеданс і гучність рахуються одразу.
Конфігурація запису
УСПІШНО: тракт збалансований
Потребує щонайменше +60 дБ чистого підсилення. Більшість бюджетних аудіокарт видають до +56 дБ і фонують на максимумі, тому рекомендовано підсилювач Cloudlifter CL-1 або FetHead (+25 дБ).
Преамп аудіокарти дає достатній запас.
$538
$405
-25%Тональні та акустичні властивості: Пласка, широка частотна характеристика для чистого вокалу та подкастів. Теплий, гладкий акустичний тембр із захистом від вібрацій.
Технічна порада: Завдяки підсиленню +69 дБ Gen 4 здатна прокачати навіть Shure SM7B без додаткового Cloudlifter.
Схема комутації та роз’ємів
Shure SM7B
Direct Cable Connection (No Intermediate Box)
1x Shielded Balanced XLR Cable (3-Pin XLR Male to XLR Female)
Focusrite Scarlett Solo (Gen 4)
Host: Apple MacBook Pro (M1/M2/M3/M4)
Безпечно — рівно на межі.
Паспорт Diamond 12.1 не подає номінального імпедансу. Рядок звучить як «8 ohm compatible», а мінімум винесено окремо: 4.0 Ω. Формулювання навмисне, і його варто перекласти: воно каже, що акустика не зіпсує життя виходу підсилювача на 8 Ω, а не що вона показує 8 Ω. Проєктувати треба навколо 4.0 Ω — і це рівно межа PM6007 у 4 Ω: за порівнянням безпечно, але без жодного залишку.
Де Marantz тримає свою вимогу. Не в таблиці характеристик — там рядка про імпеданс немає взагалі, — а на сторінці підключення: 4–16 Ω на Speakers A або на Speakers B і 8–16 Ω, коли обидві пари грають разом. Бі-вайринг однієї пари з A+B лишається в межах 4–16 Ω, бо це одне навантаження, а не два. Той, хто читає лише аркуш характеристик, не побачить із цього нічого; а випадок A+B — саме той, у якому акустика з 4.0 Ω перестає бути безпечною.
Гучність — і межа, якою є не підсилювач. 45 Вт на 8 Ω при 0.08 % КНС у смузі 20 Гц–20 кГц із двома каналами під навантаженням; чутливість 88 дБ при 2.83 В / 1 м, і на номіналі 8 Ω це справжній ват. Із 2 м це 98.5 дБ — на 6.5 дБ нижче за еталонний пік 105 дБ, 1.5 % втрат на 16 AWG, демпфування 47. Але поруч із чутливістю Wharfedale друкує максимальний рівень усього 96 дБ: ця пара чисел каже, що в дифузора закінчується хід раніше, ніж у підсилювача — вати. 98.5 дБ — це те, що підсилювач міг би віддати на таку чутливість, а не те, що акустика відтворить чисто.
Що з цього взяти. Marantz наводить іще 60 Вт на 4 Ω, але без смуги й спотворень для цього значення, тож каталог тримає лише рейтинг на 8 Ω; коефіцієнт демпфування вказано як 100 на 8 Ω у смузі 40 Гц–20 кГц. Якщо від цієї пари потрібна більша гучність, чесний важіль — відстань, а не регулятор: на 2 м ви вже близько до того, що корпус робить чисто, а друга пара на клемах B опустила б навантаження нижче за дозволене Marantz.